Булінг (цькування в шкільному середовищі)
ми всі можемо допомогти це зупинити!
“Булінг” – це агресивна поведінка, що зазвичай повторюється. Вона має за мету завдати шкоду, викликати страх або тривогу, або ж створити негативне середовище у школі для іншої особи.
Якщо ви мати/батько чи опікун, дізнайтеся, на що ви повинні звертати увагу, що ви можете зробити, і куди ви можете звернутися за допомогою.
Чи це булінг, якщо моій дитині не завдано фізичного болю?
Булінг може виявлятися у багатьох формах. Він може бути:
• фізичним – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності;
• словесним – обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса або сексуальна орієнтація;
• соціальним – виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток;
• в письмовій формі – написання записок або знаків, що є болючими чи образливими;
• електронним (загальновідомий як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.
Булінг є неприпустимим незалежно від того в якій формі він виявляється.
Чи конфлікт є те ж саме, що і булінг?
Іноді люди плутають конфлікт із булінгом, але це є різні речі.
Конфліктвиникає, коли між двома чи кількома особами існує незгода, розбіжність думок або різні погляди. Конфлікт між учнями не завжди означає, що це є булінг. Діти у ранньому віці вчаться розуміти, що інші люди можуть мати іншу думку, ніж їх власна, але розвиток цієї здатності сприймати іншу точку зору потребує часу, і цей процес продовжується до початку повноліття.
Конфліктстаєбулінгом, лише коли він повторюється знову і знову, і існує дисбаланс сил. З часом може з’явитися схема поведінки, за якої особа, що поводиться агресивно у конфлікті, продовжує це робити або навіть загострює конфлікт. Особа, на яку спрямований агресивний конфлікт, може почуватися все менше і менше здатною висловити свою думку і все більше і більше безсилою. Саме тоді негативний конфлікт може перейти у булінг.
Школа буде реагувати на булінг і конфлікт по різному. Наприклад, у разі конфлікту працівник школи може спробувати зібрати учнів, щоб кожен з них розповів свою версію подій, і допомогти їм спільно вирішити ситуацію.
У випадку булінгу директор школи розгляне доцільність накладання прогресивних дисциплінарнихзаходів, які можуть передбачати відсторонення від занять або виключення зі школи.
Чи хлопці і дівчата проявляють булінг однаково?
Схильними до булінгу можуть бути як хлопці, так і дівчата. Хлопці частіше вдаються до фізичного булінгу, а дівчата у більшості випадків застосовують більш непрямі дії, такі як розповсюдження пліток про однокласників, або ж ізолювання останніх шляхом виключення із спільної діяльності або груп. Проте з віком, як хлопці, так і дівчата більше вдаються до словесного і соціально гобулінгу.
Як дізнатися, чи моя дитина/підліток є жертвою булінгу?
Ваш підліток не обов’язково вам скаже, що виникла проблема, і може використати такий термін як “настирливе приставання” замість “булінгу” для опису такої поведінки. Підлітки часто воліють самі вирішувати свої проблеми. Вони можуть подумати, що це вас засмутить, що ви заберете їх технічні пристрої, такі як мобільний телефон, або їх може просто бентежити, якщо їх батьки втручатимуться.
Навіть якщо ваша дитина про це не говорить, ви можете побачити ознаки того, що вона є об’єктом булінгу.
Ось деякі ознаки, на які потрібно звертати увагу:
• Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати чи почуватися хворими у шкільні дні.
• Вони можуть не хотіти брати участь у спільній діяльності чи соціальних заходах з іншими учнями.
• Вони можуть поводитися інакше, не так, як звичайно.
• Вони можуть раптом почати губити гроші чи особисті речі, або ж приходити додому у порваному одязі чи з поламаними речами і при цьому дають неймовірні пояснення.
• Підлітки, які є жертвами булінгу і/або приставань, можуть також почати говорити про те, щоб кинути школу, і починають пропускати заходи, в яких приймають участь інші учні.
Моя дитина є жертвою булінгу. Що мені робити?
• Вислухайте свою дитину і запевніть її, що вона має право бути у безпеці.
• Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте, що і коли трапилося.
• Допоможіть вашій дитині зрозуміти, що є різниця між “донести”, “пліткувати” чи “розповісти” і доповісти. Щоб доповісти, потрібна сміливість. Доповідають не для того, щоб створити проблеми для іншого учня, а для того, що захистити всіх учнів.
• Домовтеся про зустріч для бесіди з учителем вашої дитини/підлітка, іншим вчителем, якому ваша дитина/підліток довіряє, або директором чи заступником директора школи.
• Хоча це й важко, намагайтеся зберігати спокій, щоб ви могли підтримати вашу дитину і запланувати разом з нею порядок дій.
• Дотримуйтеся свого плану. Слідкуйте за поведінкою вашої дитини. Якщо ваші зустрічі з персоналом школи не допомогли зупинити булінг, прийдіть до школи ще раз і поговоріть з директором. Виконуйте ті кроки, що були узгоджені на зустрічі.
• Поговоріть з інструктором або тренером, якщо булінг має місце під час позашкільної діяльності чи спортивних заходів.
• Зверніться до поліції, якщо булінг містить кримінальну поведінку, таку як напад із сексуальною метою або застосування зброї, або якщо загроза безпеці вашої дитини знаходиться у самій громаді, а не у школі.
Як я можу допомогти своїй дитині справитися із булінгом?
Співпрацюючизішколою, щобдопомогтисвоїйдитинічипідліткуподолатипроблемубулінгу, випоказуєтевласнимприкладомівідкритозаявляєте, щобулінг – цепогано.
Незалежно від віку, ви можете допомогти, заохочуючи свою дитину говорити з вами про булінг і даючи такі поради:
• Зберігай спокій і обійди ситуацію.
• Розкажи дорослому, якому ти довіряєш – вчителю, директору, водію шкільного автобуса чи завідувачці їдальні про те, що трапилося, або повідом про це анонімно.
• Поговори про це із своїми братами чи сестрами, або з друзями, щоб тобі не здавалося, що тиодинокий.
Чи може бути, що моя дитина є нападником булінгу проти інших?
Діти, які знущаються з інших, часом це роблять і вдома, і в школі. Придивляйтеся і прислухайтеся до того, що відбувається у вашій власній родині. Чи є ознаки того, що хтось з ваших дітей постійно ображає і залякує свого брата чи сестру?
Діти, які знущаються з інших, іноді можуть бути агресивними і погано поводитися вдома, вони можуть не виявляти поваги до домашніх правил. Якщо вас тривожить можливість того, що ваша дитина може бути нападником булінгу проти інших, приглядайтеся до того, як вона взаємодіє з братами чи сестрами і з друзями, коли вони приходять до вас додому. Якщо вона видається агресивною, не ладнає з іншими або не виявляє емпатії – це також можуть бути ознаки того, що вона займається булінгом інших у школі.
Діти, які фізично знущаються з інших учнів, також можуть приходити додому із синцями, подряпинами і порваним одягом. У них раптом може з’явитися більше грошей на витрати, ніж звичайно, або ж нові речі, які вони, зазвичай, не могли б собі дозволити. Вони також можуть “грубо говорити” про інших учнів.
Поведінка булінгу може розвиватися протягом тривалого часу в результаті великих змін, втрат чи негативних переживань у житті дитини чи підлітка. Чи хтось із ваших дітей нещодавно мав переживання такого роду?
Подумайте про те, як проблеми і конфлікти вирішуються у вашому домі. Чи ви розмовляєте про проблеми з позитивної точки вирішення як одна родина? Важливим засобом попередження булінгу є подати гарний особистий приклад і показати своїй дитині, як долати труднощі без використання сили чи агресії.
Також важливо розповісти своїм дітям, що таке булінг. Ви повинні описати різні типи булінгу і пояснити, що це є болючим і шкідливим. Дайте своїй дитині знати, що булінг – це погано, і що за будь-яких обставин це є неприпустимою поведінкою.
Емпатія – це здатність розуміти і поділяти емоції, які переживає інша особа. Вона розвивається у пізньому підлітковому віці і зазвичай не досягає повного розвитку аж до початку повноліття. У дитинстві проста форма емпатії з’являється, коли діти починають відчувати смуток, коли бачать, що інші люди засмучені.
Учні, які здатні підтримувати здорові стосунки, навряд чи будуть знущатися з інших, скоріше вони будуть підтримувати учнів, які є об’єктом булінгу, і будуть більш здатними досягти своїх цілей в освіті. Пропагування здорових стосунків є головним способом запобігання булінгу і створення безпечної і приязної атмосфери у школі.
Учням та їхнім батькам соціальний педагог надає наступні види соціальних послуг
- допомагає в адаптації дітей при вступі до школи, переході із одного до іншого ступеня навчального закладу;
- виступає посередником між навчальним закладом та сім’єю, між батьками і вчителями;
- слідкує за відвідуванням учнями навчального закладу, допомагає у подоланні причин, що призводять до пропусків занять;
- попереджує конфлікти, які можуть виникнути в учнівському колективі.
Разом із педагогічним колективом навчального закладу соціальний педагог:
- проводить консультації з учителямита іншими працівниками школи з різних соціально-педагогічних проблем з метою сприяння покращенню умов життя та навчання учнів;
- надає допомогу в оцінці та аналізі дисциплінарних порушень учнів.
- бере участь у педрадах, батьківських зборах та нарадах, що стосуються соціально-педагогічного життя навчального закладу.
Рекомендації для батьків випускників.
- В кожній сім’ї, де є випускник, починаються переживання: «екзамени ідуть, душа протестує…». Ці слова, написані ще на початку ХХ століття актуальні для випускників та їх батьків і сьогодні.
- Атмосфера в сім’ї випускника в наш час є головним фактором успішної адаптації до підготовки та проходження ДПА та ЗНО, до соціально-психологічної адаптації в новій соціальній ситуації. В такій ситуації батьки повинні, перш за все, вміти володіти собою, розуміти емоційний стан своєї дитини, допомогти йому звільнитися від негативних емоцій, бути відповідальним, сильним, активним і в той же час, тактовним та чуйним. Батьки повинні допомогти випускнику в розвитку позитивного ставлення до себе шляхом уважного відношення, стимулювання його діяльності, створити атмосферу доброзичливості.
- Пам’ятайте, що відсутність позитивного стимулювання та перевага негативної оцінки з боку батьків в процесі підготовки до ДПА та ЗНО випускника викликає почуття внутрішньої незахищеності, невпевненості в собі та страху перед майбутніми випробуваннями.
- Для випускника є дуже важливою ваша психологічна підтримка, якщо він недостатньо гарно пройде ДПА та ЗНО та не вступить до ВНЗу. У випадку невдачі він гостро відчуває почуття розчарування, образи, вини за невиправдані надії батьків. Допомогти дитині вийти з цієї ситуації можете тільки, сприйміть її самі та допоможіть це зробити і дитині.
- Щоб допомогти дитині підготуватися до іспитів, спробуйте змоделювати ситуацію випробувань разом з ним. Для цього поспілкуйтеся з випускниками минулих років, їх батьками, відвідайте ВНЗ, до якого буде вступати ваша дитина.
- Підберіть найбільш оптимальні рішення ситуацій, які можуть виникнути під час ДПА та ЗНО, враховуючи індивідуально-психологічні та фізіологічні особливості вашої дитини. Знайти зараз літературу з аутотренінгів, саморегуляції, ауто релаксації не має проблеми. Якщо є така можливість, відвідайте психолога та виконуйте його рекомендації.
- Життя без проблем не буває, тому у кожної людини є проблеми. Вирішивши одну, людина зіткається з іншою. Вміння сконцентруватися на позитивному в будь-якій ситуації допоможе заспокоїтися, зорієнтуватися та знайти вірне рішення , зменшити суб’єктивне значення проблемної ситуації.
- Наприклад, скажіть: « Це для мене не так важливо, як здоров’я моєї дитини, як благополуччя моєї родини. Нічого страшного не відбулося! Все можливо виправити! «
- Дуже багато можна досягнути, якщо в своїх діях керуватися принципами: «Я повинен!», «Я можу!». Людина налаштовує себе на успіх, здійснюючи дії само орієнтації на досягнення успішного результату.
ПОРАДИ БАТЬКАМ
Найголовніша порада - хвалимо на людях, лаємо наодинці!
Теж важливо - лаємо не дитину, а її вчинки!
Не "нападаємо" на дитину всією родиною!
Не шкодуємо тут же, якщо вилаяв батько, тримаємо нейтралітет ... хоча б деякий час.
Радьтеся з дитиною з питань, що стосуються вашої родини: що приготувати до обіду, як краще провести вихідні, які меблі купити в будинок і т.д.
Створіть у сім'ї традицію успішних переговорів. Запитайте свою дитину, що вона відчуває, коли бере участь у прийнятті рішення нарівні з дорослими.
Давайте будемо говорити нашим дітям про те, як ми їх любимо!
Розділіть, для себе в першу чергу, ставлення до своєї дитини і до її вчинків.
Поговоріть з нею про реальні досягнення і про почуття, які виникали під час процесу і при отриманні результату.
Частіше хваліть свою дитину за кожну дрібницю, пояснюючи, за що ви її хвалите. Давайте приємні визначення, що закріплюють хорошу поведінку: «старанний учень», «творчий хлопчик», « акуратна дівчинка», « наполеглива людина » і т.д.
Якщо ваша дитина на вас образилась, попросіть у неї пробачення і скажіть про те, як сильно ви її любите. Батько, здатний вибачитися перед дитиною, викликає у повагу, і відносини стають ближчими і щирими.
Важливо, щоб дитина вміла гроші рахувати, витрачати, заощаджувати, отримувати задоволення від покупок, ставитися відповідально до сімейних грошей, поважати працю і тих , хто трудиться. І тоді, коли вона виросте, вона навчиться заробляти гроші і забезпечувати свою сім'ю.